У межах проєкту «Для Неї» ми продовжуємо серію інтерв’ю з жінками, які сьогодні служать у війську.
Сьогодні наша розмова з Надією Христиною Пекар.
Надія у війську з 2014 року. Після закінчення училища вона провела вдома лише пів року. Тоді їй було 19. Каже, що була ще зовсім молода, але відчувала, що хоче піти служити.
Близькі сприйняли її рішення непросто. Надія єдина і дуже бажана дитина в сім’ї. Тато спершу відсторонився і сказав робити так, як вона вважає за потрібне. Мама хвилювалася і лише попросила, щоб донька потім не жалілася і не плакала через свій вибір.
Зараз усе інакше. Батьки стали її найбільшою підтримкою.
Перед поїздкою в АТО вона чула багато залякувань від людей. Але коли потрапила туди, зрозуміла, що реальність інша. Каже, що там виявилося не все так страшно, як розповідали.
Після перемоги у Надії є проста і дуже тепла мрія. Разом із побратимами та посестрами поїхати в Карпати. Просто побути разом, відпочити і згадати весь шлях, який вони пройшли.




