ПідтриматиУ лікарнях час тече інакше. Повільніше. Важче. Тут дні рахують крапельницями, процедурами і короткими моментами полегшення. І саме тут будь-яка дрібниця, яка приносить радість, має зовсім іншу вагу.
Коли ми отримали коробки солодощів від наших американських друзів та Anna Bietina, рішення з’явилося майже одразу — вони мають потрапити туди, де усмішки зараз потрібні найбільше. У Київський міський онкологічний центр, до дітей, які щодня проходять непросте лікування.
Юлія з фонду «Педіатри проти раку», яка опікується маленькими пацієнтами, написала в дописі те, що знає кожен, хто хоч раз тримав дитячу руку з катетером: «Позитивні емоції дуже важливі для дітей. Але важко посміхатися, коли тобі болить і ти вже тиждень під крапельницями».
Мабуть, саме тому цей день і став особливим. Пізніше ми отримали відгук: це було справжнє свято солодощів серед лікарняних стін.
Але найкращою ілюстрацією того дня стала одна маленька деталь: Юлія наздоганяла одного з пацієнтів у сусідньому відділенні, бо цукор додав хлопчику стільки сил, що він просто не міг всидіти на місці.
І, можливо, у цьому і є головне. Іноді навіть маленька коробка солодощів може стати чимось більшим — нагадуванням, що поруч є люди, яким не байдуже. І що навіть у найважчі дні завжди є місце для світла.
