У п’ятницю ввечері наш офіс наповнився теплом і живими голосами, ми зібралися на вечорниці. Без поспіху, по-справжньому разом. Ми писали побажання на наступний рік, ділилися мріями й надіями, згадували все, чим був для нас 25-й — складний, чесний, важливий. За столом ми ліпили вареники, сміялися, співали пісні й ловили себе на думці, що саме в такі моменти важливі. Це був час не про роботу, а про людей, які її роблять.
Ми говорили про майбутній рік — з хвилюванням і вірою. Про те, що попереду ще багато викликів, але й багато сенсу. Ми знаємо, що не мусимо зупинятися, бо те, що ми робимо, наш обов’язок і наш свідомий вибір. У цій простій спільній дії, у варениках з різними начинками, у щирих словах і поглядах було головне — людяність. Саме з неї ми й підемо далі, в новий рік, разом.





